В Галичині чи не кожна господиня має свій рецепт Великодньої паски, причому кожна вважає, що саме її най автентичніший. Про це пише Depo.Львів. Тому виокремити один загальний доволі важко. Єдине, що об’єднує всіх господинь і всі паски, що в Галичині пекти їх починали у страсний четвер. Цікаво, що на Львівщині в цей день вже можуть відбуватися і перші освячення. А найбільш масово паски освячують у страсну суботу в другій половині дня.
На початку минулого століття, на відміну від селян, галицька інтелігенція могла собі дозволити готувати паски за класичними рецептами своїх матерів і бабусь. А от селяни їли чорний хліб, борщ, картоплю, капусту, горох, квасолю, а м’ясо бачили тільки раз в рік – на світле Воскресіння, і то не завжди, і не всюди. В галицькому анекдоті тих часів говорилося, що селянин їсть курку лише тоді, коли вона хвора, або коли він сам хворий.
А от галицька інтелігенція регулярно споживала багато солодкої випічки. Великдень не був винятком. Радше навпаки. З нагоди свята випічка була особливо вишуканою, смачною і готувалася “по багатому”.
Ми могли и навести рецепти тогочасних “хітових” галицьких пасок, які однозначно сподобалися і нашим сучасникам, проте собівартість цієї випічки реально зашкалює. Наприклад, гідно з галицькою рецептурою для пасок було потрібно мінімум сто яєць.
Крута Великодня баба була найбільшою амбіція господині, тому грошей чоловіків, для змагань з сусідками галичанки не шкодували! От частина одного з класичних рецептів: “візьміть найкращу муку, дріжджі, збиті жовтки (цілих 120 штук), фунт масла (0,410 кг), фунт цукру, приправи”. Насправді таке собі дозволити могла не кожна родина.
Готову випічку клали на скриню, покриту соломою, а поверх неї полотном. Історики стверджують, що приготовані за класичним рецептом галицькі смаколики були легкі та пухкі і могли не псуватися цілий рік.
Жінки колись дотримувалися особливої традиції при замісі тіста. У той час не смів ніхто прийти до хати, бо тісто могло не вдатися. Господиня молилася при замісі, і на замішаному тісті долонею робила знак хреста. На приготування галицької паски також йшла добірна мука, 120 яєчних білків, молоко, дріжджі, різні приправи. Секрет полягав у тому, що тісто мало само стояти без форми і не розлазитися на боки. Змагалися господині не тільки в смакових якостях, а й у розмірах. Чим більша була паска, тим більше гордився і чоловік господині, ніс її на рушнику до посвячення.
Пропонуємо святкової рецепт паски від Дарії Цвек – її називають найвідомішим українським народним кулінаром.
Господиня радить взяти 1 кілограм борошна, 400 грам молока, 10 жовтків, 100 грам мокрих дріжджів, 200 грам масла, 300 грам цукру, 100 грам родзинок, половину чайної ложки солі і потерту цедру з одного лимона. З цієї порції виходить 3 паски діаметром приблизно 18, 20 і 25 см.
Дріжджі розводять у теплому молоці і додають 100 грамів цукру і 200 грамів борошна. Автор рецепту радить все добре перемішати і поставити у тепле місце, щоб опара збільшилась удвічі.
Після того, потрібно чекати, щоб суміш підросла. Вже тоді варто додати решту цукру, жовтки, родзинки, цедру з лимона, сіль і борошно. Тісто замішується до однорідності. В самому кінці процесу додається охолоджений розтоплений жир. Тепер тісто знову потрібно місити не більше 15 хвилин, поки воно не почне відставати від рук.
Тісто треба поставити у тепле місце і почекати, щоб виросло. Розкладають тісто на третину частини посудини і дати знову піднятись удвічі. Духовку перед тим, як ставити паску на випікання слід нагріти до температури 200 градусів за Цельсієм. Через 10 хвили після засадження випічки у неї температуру потрібно зменшити температуру до 170-160 градусів. Випікати паску потрібно ще 50 хвилин. Тобто назагал годину. Смачного!
Христос Воскрес! Воістину Воскрес!